Розвиваємо не тільки мовлення, але й вчимося бути небайдужими до менших братів.

Напередодні осінніх канікул учні 5 класу Червонопільської школи писали творчу роботу про тварин. Програма передбачає навчити дітей творити опис улюбленця, але я звернулася до учнів із завданням доповнити твір історією про нього. Діти проявили ініціативу. Читаючи роботи п'ятикласників, отримувала велику насолоду.

Діти не тільки написали твір про котика, собаку, але й підготували малюнки. На мою думку, однією з найкращих виявилася робота Кірякіна Артура, яку пропоную вашій увазі.

Моя улюблена Джессі

Я завжди мріяв мати собаку. І ось нарешті мені подарували маленьке цуценятко. Воно було крихітне. Зараз йому сім місяців. Воно виросло і зміцніло.

У моєї юної чотирилапої подруги розумні чорні очі, гладенька шерсть шоколадного кольору і величезна паща з гострими зубами. Вона любить усе гризти. Але коли приходять гості, Джессі дуже радіє, лащиться до них і розважає веселими витівками.

Якби вона вміла приготувати чай, то пригощала б ним гостей.

Джессі вивчила багато команд. Їй подобається їх виконувати. Особливо вона любить вгадувати, в якій руці захована цукерка. Джессі кумедно показує лапою на руку, коли вгадує.

А якщо Джессі щось накоїть, то робить такі невинні очі, що ніколи не подумаєш, що це зробила вона.

Я люблю свою подружку. Ми разом з нею граємося, їмо, спимо, навіть розмовляємо і розуміємо один одного. Джессі нікому не дозволяє ображати мене, навіть мамі не можна мене сварити. Вона одразу починає гавкати.

Моя Джессі стала частинкою мого життя. Вона мій найкращий друг.