П`ятниця
26.04.2024
05:35
КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ
МЕТОДИЧНА РОБОТА
ВИХОВНА РОБОТА
БЛОГИ ВЧИТЕЛІВ
РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧНЯМ
Пошук
Вхід на сайт
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Друзі сайту
Червонопільська ЗОШ I-III ст. Осипенківської сільської ради

Робота на районний конкурс "Освіта Бердянщини"
[ Викачати з сервера (3.85 Mb) ]06.03.2016, 07:57

                                                                     Опис досвіду роботи
      Я працюю над темою « Розвиток зв’язного мовлення на уроках літературного читання» і вважаю, що ця тема актуальна на сучасному етапі так, як перед школою поставлено завдання формувати гармонійно розвинуту особистість.  Я вважаю, що  саме уроки читання покликані виховувати таку особистість. Тому, що під час читання в дитини формується її ставлення  до всього, що її оточує. І перед нами стоїть завдання навчити дитину висловлювати свої міркування, ділитися своїми враженнями, доводити правильність свого судження. А для цього потрібно постійно поповнювати словниковий запас, вміти правильно будувати речення, бути впевненому в собі, вміти застосовувати набуті знання в житті.  
В Державному  стандарті зазначено, що у процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
     В Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів визначено завдання для курсу з літературного читання. Його основною метою є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей. Для досягнення мети виконуються завдання:
формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати, й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять;
розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого).
         Тому я і поставила собі за мету формувати і розвивати в учнів:
- образне мислення;
- мовленнєві навички;
- уміння висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного;
- творчі здібності дітей;
 - активний словниковий запас учнів;
- вміння правильно будувати діалог;
- потребу приймати участь у дискусіях.
   Я вважаю, що саме початкова школа формує основи мовлення, вміння будувати зв’язні висловлювання.
           Один з авторів « Методики навчання української мови в початковій школі » Пономарьова К. І. дає визначення термінам мовлення, розвивати мовлення, зв’язне висловлювання.                                                                                                                    
       « Мовлення – це спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність людини. У процесі мовлення за допомогою мовних засобів
 ( слів, словосполучень, речень ) реалізується мислення. Мовлення виконує функції спілкування, повідомлення, емоційного самовираження, впливу на інших людей, а для учнів – це ще й засіб успішного навчання в школі.
         Розвивати мовлення – означає вчити школярів правильно і доцільно, відповідно до норм літературної мови користуватися всім арсеналом мовних засобів у процесі побудови зв’язних висловлювань.
        Зв’язне висловлювання -  це сукупність взаємопов’язаних самостійних речень, об’єднаних спільним предметом мовлення ( темою) і головною думкою за допомогою мовних ( лексичних, граматичних і інтонаційних ) засобів.
        Будуючи зв’язне висловлювання, мовець спирається на два компоненти довготривалої пам’яті:
1) наявний у нього запас слів і граматичних моделей;
2) запас уявлень і понять, набутих у різні моменти життя. »
    Вагомий вклад у методику розвитку зв’язного мовлення внесла  
О. В. Петрик , що є викладачем  Запорізького  обласного інституту післядипломної педагогічної освіти . Дуже цікавими є її рекомендації щодо розвитку в молодших школярів діалогічного мовлення. Адже діалог є повсякденною формою нашого спілкування. І від того, як у нас розвинуто зв’язне мовлення залежить, як ми донесемо свою думку до співрозмовника. О. В. Петрик  вказує, що оволодіння діалогом – більш, ніж оволодіння формою мовлення. Це, перш за все, формування діалогічної позиції, уміння слухати і розуміти співрозмовника, привертати його увагу до себе і своєї діяльності, цікавитися співрозмовником і бути йому цікавим.
       Маючи серед учнів різний рівень розвитку зв’язного мовлення я застосовую у своїй роботі диференційовані завдання. Щоб допомогти дітям, яким важко побудувати власне зв’язне висловлювання, я пропоную мовні стереотипи. Такі стереотипи розробила О. В. Петрик. Вони спонукають до міркування і бажання закінчити думку.
                                    Висловлення власної точки зору  
Я думаю ( вважаю, знаю), що…
Моє ставлення до… таке…
Спробую пояснити свою точку зору.
Зрозуміло, що…
                                Виділення головного, суттєвого
Мені здається, що найважливіше…
Тут названа ( поставлена, сформульована ) дуже важлива проблема…
                               Сумніви, невпевненість, невизначеність
Цілком можливо, але…
                              Посилання на джерела, авторитет, думку
Нам розповідали…
Я читав про це в…
           Отже, ознайомившись із працями О. В . Петрик, К. І. Пономарьової, я спробувала розробити завдання з розвитку зв’язного мовлення для уроків літературного читання.
Власний досвід формувався в таких умовах. У класі навчається 13 учнів. Діти мають різний рівень розвитку зв’язного мовлення. Семеро з них вміють сформувати і висловити власну думку. В цих дітей великий активний словниковий запас, який вони вміють вдало застосувати. Ці діти є активними учасниками діалогу. Вони вміють вступати в дискусію і відстоювати свою власну думку. Троє учнів мають достатній розвиток зв’язного мовлення. Вони потребують спонукання до певних видів роботи. Хоча теж вміють висловити власну думку, побудувати зв’язне висловлювання. Ще троє учнів мають середній рівень розвитку зв’язного мовлення. Вони мають незначний активний словниковий запас. Ці діти потребують постійних спонукань до певних видів роботи і допомоги в побудові зв’язних висловлювань                                                       
    Отже, основним джерелом для формування зв’язного мовлення я взяла підручник з літературного читання. Автор підручника « Літературне читання» для 3 класу О. Я . Савченко, дібрала цікавий для сприйняття матеріал. Всі тексти мають виховне направлення, спонукають міркувати над поступками героїв. Це прекрасний матеріал для розвитку зв’язного мовлення в дітей молодшого шкільного віку. Цей підручник допоможе вчителю формувати гармонійно розвинуту особистість.
    Практичні завдання, які я розробила з розвитку зв’язного мовлення до уроківлітературного читання по підручнику О. Я . Савченко « Літературне читання » для 3 класу, містяться в додатку, який додається до опису досвіду.

 

Категорія: Кальченко Н.С | Додав: cypress
Переглядів: 645 | Завантажень: 22 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: